Соска

Соска без отвору-гарний засіб заспокоїти примхливих дітей і любителів смоктати палець. Таку соску без отвору прикріплюють до широкого диска. Коли немовля бере таку соску в рот, диск упирається йому в губи і не дає змога її проковтнути. Із заднього боку диска є кільце, за яке малюк може хапатися або до якого прив'язують стрічку, надіту йому на шию.

Бувають соски повністю виготовлені з одного шматка м'якої гуми. Це дуже зручно з погляду безпеки: вона не завдає немовляті болю, якщо воно, заснувши, випустить її з рота і ляже на неї. Крім того, дитина не відірве соску від кільця і випадково не проковтне. Єдиним недоліком соски є те, що її кінець дістає до глотки і дитина може подавитися. Тому іноді роблять короткі соски без отвору з кулястим закінченням.

Дітей, схильних до несильних нападів роздратування, досить легко заспокоїти соскою. Можливо, вона добре діє на нервову систему немовляти або воно перестає плакати тому, що в нього просто зайнятий рот. Соска допомагає і при кольках, частково відволікаючи від болю в животі.

Тимчасове роздратування і кольки до тримісячного віку звичайно минають, після чого соску дитині краще не давати, щоб вона до неї не звикала.

Соска, якщо нею правильно користуватися, допоможе уникнути звички смоктати палець. Більшість дітей, яким у перші місяці життя давали соску, не починають смоктати палець, навіть якщо вони не користуються нею з 3-4 місяців.

Дехто запитає: «А чи є сенс використовувати соску, щоб уникнути смоктання пальця, якщо звичка тримати в роті шматок гуми також малоприваблива?» Сенс усе ж таки є. Якщо дитина в перші три місяці привчиться смоктати палець (а приблизно з половиною всіх дітей так і відбувається), ця звичка залишиться до три-, чотири- і навіть п'ятирічного віку. Навпаки, діти, яким у дитинстві давали соску, зовсім втрачають до неї інтерес уже після досягнення 3 або 4 місяців. Хоч спочатку вони довго не ви пускали її з рота, тепер їм вистачає кількох секунд, після чого вони майже з огидою випльовують її. Серед прихильників соски мало хто смокче її до року чи двох.

Чому матері не дають дитині соску? Правильному та ефективному використанню соски заважають дві причини. Дуже часто матері не хочуть давати соску в перші тижні життя, хоча це допомогло б їм вирішити багато проблем. Як наслідок дитина або зовсім не знайома з соскою без отвору, або мама наважується таки вдатися до неї, коли вона вже не дає малюкові ніякої втіхи. Мамині сумніви зрозумілі - мало кому подобається вигляд соски, що стрибає в центрі фізіономії немовляти. Ще менш привабливим здається багатьом «тупий» вираз обличчя дитини, що смокче її. Матір не переконують навіть поради лікаря, і лише за кілька тижнів вона може дати своїй крихітці соску, вже після того, як приятельки розкажуть їй про велику користь цього гумового виробу.

Друга причина полягає у спробах матері, яка зрозуміла, що соска допомагає при кольках і при тимчасовому роздратуванні, сунути її немовляті в рот, щойно воно запхикає. І так триває місяцями, навіть коли дитина вже не має постійної потреби в сосці. Поступово в дитини виникає звикання до неї, яке минає лише до півтора року.

У перші три місяці соска (як і палець) сприяє повнішій реалізації інстинкту ссання. Але на четвертому місяці цей інстинкт починає потроху згасати. Тепер для його задоволення дитині досить звичайних годувань, і вона починає випльовувати соску. До півроку інстинкт смоктання значно слабшає - не випадково малюкові набридає грудь. Якщо давати йому соску і далі - бо інстинкт смоктання в нього ще досить сильний або тому, що він звик до неї, - соска перетвориться на засіб, що дає змогу заспокоїти нервову систему. Тоді дитина вже не відмовиться від пустушки майже до 2 років.

Коли дитина не хоче відмовлятися від соски, то не варто віднімати її силою. Але якщо в 3-4 місяці вона готова покінчити зі звичкою її смоктати, якщо вона випльовує її, щойно вона опиняється в роті, не давайте більше соску дитині. Так ви заспокоїте і своїх родичів, яких нервує вигляд немовляти із соскою в роті, і прикус у малюка напевне буде нормальний.

Соска допомагає уникнути звички смоктати палець. Але ж майже половина всіх дітей навіть не починають смоктати палець, або роблять це рідко і тримають палець у роті недовго. У подібних випадках соска не потрібна, хіба тільки для того, щоб заспокоїти біль при кольках. Проте ви повинні думати не тільки про те, що вже сталося, але й про те, що може ще статися. Так, якщо після їжі дитина намагається запхати палець у рот і починає жадібно смоктати його, у вас є привід скористатися соскою.

У якому віці можна і потрібно вперше дати малюкові соску? Наша відповідь: що раніше, то краще. Якщо дитина вже спробувала смоктати палець, вона майже напевне відкине соску, їй приємні не тільки відчуття, що народжуються в роті, а й відчуття в пальці.

Важливо правильно вгадати час доби, коли запропонувати дитині соску. Щоб не помилитися, послідкуйте за дитиною. Стежте, як вона шукатиме, за що б ухопитися губами, і намагатиметься засунути в рот палець, кулачок, зап'ястя, край одягу. У наймолодшому віці немовля не спить лише перед їжею і після неї. У ці моменти запропонуйте йому соску. Для цієї мети підходить і час, коли воно прокидається між годуваннями. До 3 місяців треба керуватися правилом: що більше дитина смокче, то краще. Вона задовольнить свій інстинкт смоктання й відмовиться від соски, щойно відпаде в ній потреба.

Якщо дитина не починає голосно протестувати, забирайте в неї соску, коли вона починає засинати. Немовля може звикнути, що й уві сні соска в нього у роті, і, втративши її, почне голосно плакати - і так десятки разів за ніч.
Нарешті дитина готова відмовитися від соски, вона випльовує її і всім виглядом показує, як їй добре, але я все ж таки не радив би вам забирати соску в дитини раз і назавжди. Зробіть це поступово - приблизно упродовж двох тижнів, давайте соску все рідше і на коротший час. Не бійтеся іноді зайвий раз дати малюкові соску, якщо бачите, що він втішається нею, бо вона заспокоює його нервову систему.

Якщо дитина і після півроку не розлучається з соскою і по кілька разів за ніч прокидається, бо та випадає у неї з рота, покладіть біля її голови кілька штук, щоб їй було неважко знайти котрусь і вона б не будила вас. Можете також приколоти соску шпилькою до краю нічної сорочки. (Не прив’язуйте соску до шнурка, надітого на шию малюка. Це дуже небезпечно.)

З моменту появи у дитини зубів виникає небезпека, що вона  відкусить гумову соску від пластикового кружка у старої соски або відкусить невеликі шматочки і жуватиме їх. Так вона може серйозно подавитися, якщо шматок потрапить не в те горло. Щоб уникнути неприємностей, періодично купуйте нову соску.