Нервово-психологічний розвиток дитини від місяця і до року

Після народження  дитини основні системи організму пристосовуються до нових умов життя. Уже в перші дні виявляються захисні рефлекси, наприклад повертання голівки в напрямі джерела світла, доторкання до губ, викликає в голодної дитини реакцію пошуку (немовля відкриває ротик).

Можна також спостерігати рефлекс ссання, коли покласти в рот предмет, рефлекс схоплювання, якщо доторкнутися до долоні, рефлекс повзання, коли доторкнутися до ступні ніг. Ці природжені реакції допомагають пристосуватися до нових умов життя, до самостійного дихання, харчування, терморегуляції. Та з часом з’являються нові потреби, такі як, спілкування з дорослими, рухи, на основі яких відбувається психічний  та фізичний розвиток дитини.

Протягом перших місяців життяоргани дитини швидко вдосконалюються, що зумовлюється розвитком нервової системи. Дитина починає затримувати погляд на нерухомих предметах, стежити очима за рухом предметів, реагувати на нерізкі звуки і голос дорослих. На зорові і слухові подразники виникає короткочасна затримка рухів голови, рук, ніжок, припиняється плач – відбувається зорове і слухове зосередження. Зір і слух в новонародженої дитини розвиваються швидше, ніж рухи.

Посмішка, як вияв позитивних емоцій, з’являється пізніше від плачу: наприкінці першого – на початку другого місяця під час зорового зосередження на предметі або у відповідь на лагідні слова і посмішку дорослого. Згодом у дитини виробляється особлива емоція, так званий комплекс пожвавлення: зосереджений погляд на обличчі людини, що схилилась над нею, пожвавлені рухи руками і ніжками. Це вияв потреби дитини в спілкуванні з дорослим. Позитивні емоції дитини зумовлені спілкуванням її з дорослими. У чотири-п’ять місяців дитина починає відрізняти своїх від чужих, до яких виявляє радість, до чужих – негативне ставлення.

Потреба в спілкуванні є основою для розвитку мови, Після трьох місяців дитина в хорошому настрої подає звуки гуління, яке часто стає інтенсивнішим, коли до неї нахиляється доросла людина. У чотиримісячному віці немовля намагається наслідувати звуки дорослих.  Пізніше виникає бажання повторити склади, вимовлені дорослими. Лепіт сприяє поступовому удосконаленню голосового апарату. Для немовлят потрібно створювати спеціальні умови, щоб вони вчились сприймати мову.

Спочатку мова розвивається на основі зорового сприймання. Коли доросла людина запитує в дитини про якийсь предмет, то це викликає в неї орієнтовну реакцію, і вона показує цей предмет. В результаті багаторазових повторень виникає зв'язок між вимовленим словом і предметом, на який вказують. До кінця першого року життя виникає зв'язок між назвою предмета і самим предметом, що виявляється у відшукуванні предмета. Це початкова форма розуміння мови. Таке спілкування, коли дитина розуміє мову дорослих, приносить йому велику радість. Причому спочатку дитина тільки дивиться на предмет, пізніше – тягнеться до нього, а потім – подає цей предмет дорослому або показує  на нього.

Наприкінці першого року життя на слово дорослого може виникати і певна реакція. У цьому віці немовля може вимовити від 4 до 10-15 слів, переважає пасивний запас слів: дитина розуміє назви іграшок, посуду, одягу тощо. Коли дитина починає розуміти мову дорослих, то прагне спілкування.

До трьох-чотирьох місяців удосконалюються зір та слух. Дитина може стежити за предметами, що рухаються в різних напрямках з різною швидкістю і на будь-якій відстані. Вона може самостійно переводити погляд на інший предмет, тривалий час дивитися на нього, зосереджувати слух, повертати голову в бік звуку, шукати очима його джерело. Погляд дитини приваблюють блискучі предмети, що рухаються, а слух – музичні звуки, людська мова. Уже в тримісячному віці діти розрізняють кольори, форми предметів, перевагу здебільшого надають яскравим і світлим предметам.

У дев’ять-десять місяців діти починають розпізнавати предмети залежно від їх розміщення в просторі, правильно визначати їх розміри. Різноманітні дії з предметами допомагають знайомитися з їх властивостями: формою, розміром, масою, щільністю. Десяти- одинадцятимісячна дитина, подивившись на предмет, який збирається взяти, спочатку складає пальці відповідно до його розміру чи форми, тобто виникає здорове сприймання форми і розміру предметів, яке спрямовує практичні дії.