Поради молодій мамі

Кожна мати, крім особливостей розвитку дитини, вигодовування і виховання, правил догляду за нею, повинна знати перші, ранні ознаки захворювань, допомогти дитині подолати шкідливі звички і вберегти її від нещасних випадків.

За дитиною необхідно постійно доглядати, захищати її  від  переохолодження  і  перегрівання,  старанно оберігати від інфекцій. Мікроби можуть потрапляти до організму дитини із рук матері, грудних залоз у процесі годування, при недотриманні правил гігієни, через інші предмети, що оточують дитину, а також під час поцілунку, кашлю. Тому перед тим, як підійти до дитини і брати її на руки, мати повинна ретельно вимити руки, коротко обрізати нігті, переодягтися. Не можна допускати до новонародженого, його ліжечка будь-кого із сторонніх, навіть близьких.

Мати щодня повинна оглядати шкіру дитини. У випадку появи значних попрілостей або гноячків дитину необхідно негайно показати лікарю.

Під час годування груддю дитина не повинна засипати з матір'ю у ліжку біля її груді (небезпека ядухи). При змішаному і штучному вигодовуванні категорично забороняється залишати дитину одну під час годування (небезпека аспірації їжі та ядухи). Під наглядом дитина повинна бути й тоді, коли починає жувати шматок хліба, сухаря або печива.

У дітей перших місяців життя бувають зригування. Схильність до зригувань і блювань пояснюється тим, що вхід у шлунок із стравоходу ще слабо замикається, а м'язовий шар виходу із шлунка у дванадцятипалу кишку розвинутий сильно. Зригуванням сприяють переповнення шлунка надлишком їжі (перегодовування, недотримання режиму харчування), надмірне заковтування повітря через великий отвір у сосці, активні рухи дитини після годування. Кожна мати повинна дотримуватися режиму годування дитини. Якщо зригування стійкі, переходять у блювання, особливо "фонтаном", необхідно викликати лікаря для виключення ряду захворювань (пілороспазм, пілоростеноз, патологія центральної нервової системи).

Якщо у дитини виникає запор, не намагайтеся лікувати його самостійно. Необхідно порадитися з лікарем для з'ясування причини запору. Стійкі запори, які вимагають постійних очисних клізм, є ознакою серйозної патології кишечника, а іноді потребують і хірургічного втручання.

У дітей перших місяців життя частота випорожнень становить до 5 разів на добу, а сечовипускань — 15—20 разів. Якщо випорожнення частішають, а консистенція їх з кашкоподібної жовтого кольору перетворюється у рідку, водянисту з домішкою слизу, гною або крові, то це свідчить про гострі кишкові інфекції. Такі захворювання мають тяжкий перебіг. Рідкі випорожнення поєднуються з блюванням, що призводить до швидкого зневоднювання, порушення обміну речовин і погіршення стану здоров'я. У таких випадках необхідне негайне звертання до лікаря. До появи останнього рекомендується зробити перерву в годуванні і випоювати дитину перевареною водою, несолодким чаєм, фізіологічним (0,9%) розчином кухонної солі. Випоювання проводять чайними ложками (по 2—З чайні ложки через 15—20 хв).

Біль у животі — головний симптом багатьох захворювань органів травлення. Дитина раннього віку не може скаржитись. Мати повинна знати, що проявом болю є неспокій, крик, відмова від груді, підтягування ніжок до живота, перебирання ними, приймання пози на правому боці або на животі. Такий стан може супроводжуватися блюванням, затримкою випорожнень або проносом, здуттям живота і утрудненим відходженням газів. У зазначених випадках рекомендується негайно звернутися до лікаря для виключення насамперед захворювань, що вимагають невідкладного хірургічного втручання (інвагінація, заворот кишок, непрохідність кишечника, апендицит). Біль у животі може бути і при захворюваннях інших органів за межами черевної порожнини (легені, серце, мозок, нирки).

Найчастіше ознаками захворювання у дитини є неспокій, поганий сон, зміна забарвлення шкіри обличчя (синці навколо рота), мармуровий, петлеподібний малюнок шкірних покривів, поява різних висипів підвищення температури, блювання, пронос або запор, здригання, підвищена чутливість і дратівливість при дотику, судорожні посіпування та інші незвичні для здорової дитини явища. Пам'ятайте, що своєчасне звертання за медичною допомогою є гарантією від виникнення тяжких ускладнень і успіху в лікуванні.

Не лікуйте дитину самі. Не затягуйте хворобу. Виконуйте призначення і рекомендації лікаря!

Молоді батьки повинні оберігати життя дитини, насамперед запобігати нещасним випадкам і долати різні страхи. Пам'ятайте, що низькі стільці й столи безпечніші, ніж високі. Дитину, яка вміє повзати і дертися нагору, необхідно прив'язувати ремінцями до столу або до коляски, якщо мати на якийсь час відлучається. Під час приготування їжі дитина не повинна бути на кухні, найкраще сажати її у манеж або відгородити місце на підлозі за допомогою покладених на бік стільців. Подаючи їжу, ставте гарячий посуд на середину стола. Не треба стелити скатертину, що звисає зі стола, бо дитина легко може її стягнути.

Не давайте дитині дрібних предметів (ґудзики, горох, квасоля, бусинки) і не годуйте її насінням, горіхами або кукурудзою, оскільки дитина може їх вдихнути. Аспірація стороннього тіла призводить до утруднення дихання, виключення частини перекритої легені з акту дихання і до тяжкого стану. В таких випадках рекомендується негайно звертатися за медичною допомогою. Необхідно також забирати ножиці, ножі, гострі олівці та інші гострі й ріжучі предмети. Електропроводи повинні бути в ідеальному порядку, а електричні розетки закриті. Криниці, цистерни, бочки слід надійно закривати. Осколки скла, порожні консервні банки викидайте у відро, яке щільно закривається.

Необхідно якнайдалі ховати отруйні речовини, ліки, сигарети і сірники. Отруєння у дітей найчастіше викликають аспірин, снотворні таблетки та інші ліки, отрути проти щурів і комах, керосин, бензин, барви, лак для меблів, отрутохімікати для рослин, порошки для прання білизни й чищення кухонних плит.

Категорично забороняється палити у квартирі. Алкоголізм — ворог дітей. П'ють батьки — страждають діти. Дружні, спокійні стосунки у сім’ї, добра моральна обстановка, турбота про дитину є запорукою доброго виховання вашої дитини.