Навіщо нашим дітям потрібні ідеали

Якщо ви викличете у дитини прагнення до високих ідеалів, то в зрілому віці в неї завжди буде можливість спробувати втілити їх у життя. Світ, у якому ми живемо, роздирає безліч проблем. Наша надмірна схильність до матеріального сприяла створенню багатьох технічних див. Але в міру задоволення фізичних потреб людини стало цілком очевидним, що ми не досягли прогресу у відносинах між людьми, не знайшли ясних духовних цілей, не змогли забезпечити мир. Кількість розлучень, самогубств, злочинів у нашій державі зростає і вже сягнула рекордної. Расові проблеми ми й далі вирішуємо на печерному рівні; ганьба для країни, що декларує віру в Бога, свободу і рівність. Не знищена вбогість — ні матеріальна, ні духовна, хоча, коли б ми виявили почуття відповідальності, цю проблему можна було б вирішити упродовж року. Мільйони доларів витрачаються тільки нате, щоб переконати нас купувати автомобілі, в кожному з яких уп'ятеро більше кінських сил, ніж нам потрібно. Стільки ж іде на рекламу сигарет, які сприяють зростанню ракових захворювань.

Ми навчилися робити дешеві продукти харчування, але знижуємо їх виробництво, тоді як на Землі голодує більше людей, ніж будь-коли.

Ми накопичили величезну кількість наймогутнішої зброї. А проте нас терзає страх перед загальним знищенням, і в найближчому майбутньому навряд чи до нас повернеться відчуття безпеки. Ми використовуємо нашу могутність, щоби втручатися в справи інших народів, і тим самим викликаємо ненависть до себе. Мільярди доларів щорічно йдуть на подорожі до Місяця.

Єдина надія виправити становище — виховати в наших дітях віру, що вони потрапили в цей світ не для того, аби задовольняти лише власні бажання, а й щоб допомагати людям. Діти переживають радість, коли відчувають, що можуть бути корисні, і завжди відгукнуться на прохання про допомогу. Виховувати і розвивати цю рису слід змалечку. Вже дев'ятимісячна дитина здатна зрозуміти, що не можна смикати матір за коси чи бити її по щоках, а слід здобувати її прихильність. Між роком і двома треба переконати малюка не ламати своїх речей і не розкидати їх. До двох років можна домогтися, щоб він допомагав мамі, збираючи іграшки. У три роки у нього вже мають бути хатні обов'язки — йому слід дозволити накривати на стіл або викидати сміття, навіть якщо це і не заощадить мамі багато часу. До 7—8 років дитина може щодня виконувати справді корисну роботу.

Не треба при дітях уникати розмов про пекучі проблеми суспільства, держави, світу. Дитина повинна бачити, що батьки роблять конкретний внесок у поліпшення життя оточуючих через участь у роботі церковної громади чи добродійних комітетів.

Бажано, щоб у школі діти дізнавалися не тільки про досягнення свого народу, а й про історичні помилки. На користь дитині піде те, коли з нею вчитимуться діти інших рас і соціальних верств. Це необхідно не тільки з погляду поваги прав меншин, але й для того, щоб діти навчилися цінувати один одного, легко спілкуватися між собою. Треба заохочувати студентів коледжів та університетів розібратися з проблемами — не тільки технічними, але й гуманітарними, — які існують в обраному ними виді діяльності. Гадаю, що було б дуже корисно, якби підлітки, ще навчаючись у школі, доброхіть або за винагороду працювали позаурочно, допомагаючи тим, хто потребує їхньої допомоги, а потім у класі обговорювали б ці проблеми. Тоді в наших дітях не буде ні зарозумілості, ні недоброзичливості у ставленні до людей іншого кола.