Батьківство. Обов'язки батька

Вагітність дружини викликає в майбутнього батька найсуперечливіші почуття. Тут і бажання захистити дружину від прикрощів, і радість від того, що свого часу він вирішив одружитися, і гордість від усвідомлення своєї здатності до продовження роду (сумніви в цьому певною мірою властиві багатьом чоловікам), і радісне очікування збільшення родини. Але в глибині душі батько іноді відчуває себе покинутим (маленькі сини теж відчувають себе покинутими, помітивши, що мати вагітна) і виявляє своє невдоволення численними причіпками, демонстративно частими зустрічами з друзями, заграванням до інших жінок. Така поведінка, звичайно, не йде на користь дружині, яка у своєму нинішньому, раніше не відомому їй стані як ніколи потребує підтримки.

Найдужче свою самотність чоловік переживає, коли дружина з немовлям перебувають у пологовому будинку. Він допомагає їй дістатися до лікувальної установи і, передавши її під опіку лікарів та сестер, залишається сам, не знаючи, куди подіти вільний від роботи час. От він і сидить подовгу в приймальній палаті, гортаючи старі журнали, або йде в порожню квартиру і там нервує з приводу пологів. Не дивно, що багато хто з чоловіків шукає вихід у чарці спиртного, випитого з друзями або в найближчому барі. Звичайно, новий статус дає молодому батькові право на додаткову увагу з боку товаришів по службі, але, як правило, ця увага виливається у зливу жартів та дружніх клинів. Нарешті, він приходить до пологового будинку вперше побачити дитину, і тут на нього чекає нове розчарування: до нього ставляться не як до голови родини, а як до чергового надокучливого відвіду¬вача. Коли надходить час забирати дружину і новонародженого додому, бабусі та інші помічники цілком зосереджені на немов¬ляті, а батькові лишається роль швейцара чи портьє. Я, звісно, не вважаю, що батько повинен опинитися в центрі уваги, але відчувати себе всіма забутим, звичайно, образливо.

Перші тижні дуже важливі. Батько не повинен дивуватися, що під час вагітності дружини він переживав один стан і зовсім іншим був цей стан, копи вона перебувала в пологовому будинку; Тепер уся родина, що кількісно виросла, зібралася разом, і батькову голову обсідають зовсім інші думки. Він повинен розуміти, що його заклопотаність не йде ні в яке порівняння з переживаннями дружини. Вона перенесла таке, що за емоційною напругою можна порівняти хіба що з хірургічною операцією. В її організмі відбулися глибокі зміни. Під її опікою опинилася маленька безпорадна істота, і вона не може постійно не думати про неї На перших етапах немовля зажадає від жінки напруження всіх її фізичних і душевних сил. Крім того, відчуття жінки гостріші, і вона не вміє приховувати їx так, як чоловік. Тому зараз вона потребує підтримки й уваги з боку чоловіка. Щоб більше дати дитині, вона повинна більше одержати від своїх близьких, і передусім від батька своєї дитини. Частково його допомога має бути суто практичною — і в догляді за маленьким, і у виконанні різних хатніх справ. Ще важливішою є моральна підтримка: і співчуття її переживанням, терпіння, тепло. Становище бать¬ка ускладнюється і тим, що втомлена фізично дружина, яка до того ж витратила на дитину весь запас емоцій, не має сили лишатися, як раніше, привабливою і належним чином оцінити чоловікові старання. Натомість він буде змушений вислуховувати її нескінченні скарги. Та якщо чоловік розуміє, що попри все дружина потребує його допомоги, то він упорається.

Батько й дитина. Багато чоловіків переконані, що турбота про дітей і догляд за ними лежать виключно на жіночих плечах. І водночас такі чоловіки можуть бути добрими і люблячими батьками.
Твердо встановлено, що близькі стосунки дитини з батьком, дружелюбність дорослого мають величезний вплив на формування маленької людини, на становлення кращих рис в характері і залишаються в її пам'яті на все життя. Тому спілкуватися з немовлям треба з першого дня, і тоді надалі багато що стане простішим. Батько і мати повинні разом осягати мистецтво виховання. У великих містах існують навіть спеціальні курси, де майбутні татусі можуть навчитися виконувати батьківські обов'язки. Якщо бодай на два роки батько довірить дружині виховання дитини, то вже не зможе змінити вирішальної ролі матері як фахівця і наставника в усьому, що її стосується.

Звичайно, я не пропоную батькові порівну поділити з дружиною годування немовляти з пляшки або заміну забруднених пелюшок, але іноді і це робити не завадить. Наприклад, він міг би готувати їжу для дитини щонеділі, коли не працює. У перші тижні, враховуючи, що мати ще не зовсім одужала після пологів, батько цілком здатний давати новонародженому пляшку під час нічного годування. Непогано б татові носити немовля на планові огляди до лікаря. Це дасть змогу вирішити з лікарем проблеми, які його хвилюють і до яких, як він гадає, дружина ставиться недостатньо серйозно. Певна річ, існують у природі батьки, в яких сама лише думка допомогти дружині в догляді за немовлям викликає внутрішній протест. Таких марно переконувати, вони готові спілкуватися з дитиною, але лише потім, «коли вона стане більш схожа на людину». Та батьки, хоч і соромляться виглядати няньками, переважно охоче змінюють свою думку після невеликих умовлянь.