Фізична культура дитини 6-7 років
На шостому році життя потрібно розвивати в дітей навички правильної ходьби і бігу (робити широкі кроки, узгоджувати рухи рук з рухами ніг), вміння орієнтуватись у просторі, додержувати вказаного напряму і темпу, почуття рівноваги.
Удосконалюють навички стрибків: сильно відштовхнувшись від землі (підлоги) і енергійно змахнувши руками, приземлюються, м'яко опускаючись на напівзігнуті ноги. Розбігаються залежно від виду стрибка.
Дітей навчають котити м'яч і влучати ним у ціль, кидати маленькі м'ячі, торбинки з піском (150—200 г) з положення напівповороту до напряму метання.
Слід закріплювати навички пролізання і лазіння поперемінним кроком, чергуючи ноги і узгоджуючи рухи ніг з рухами рук.
Діти повинні вміти швидко і організовано шикуватись за вказівкою вихователя, займати правильно різні вихідні положення під час виконання вправ і чітко їх виконувати.
На сьомому році життя треба навчати дітей ходити рівномірним кроком з вільними рухами рук, легко і ритмічно бігати, під час ходьби і бігу додержувати вказаного темпу і вміти швидко його змінювати.
Слід розвивати почуття рівноваги в русі, вміння зберігати рівновагу після стрибка, ритмічно скакати через скакалку.
При різних видах метання діти розвивають уміння метати з положення напівповороту до цілі з опорою на однойменну з рукою ногу.
Під час лазіння добре розвивається ритмічність і координація рухів. Старші дошкільники повинні вміти шикуватись і перешиковуватись на місці, під час ходьби і бігу, рівнятись у колоні, шерензі, у колі: виконувати вправи чітко і ритмічно, у вказаному темпі.
Шестирічним дітям під час купання в басейні, озері річці показують елементи плавання. У семирічних дітей уже мають виробитись стійкі звички до різних видів із загартовування.
З дітьми цього віку треба розучувати основні рухи. Показувати ізольовано окремі елементи руху недоцільно, бо діти не матимуть чіткого уявлення про рух. Однак під час навчання треба зосередити увагу дітей на найважливіших елементах руху, у разі потребі повторити окремі елементи руху.
Розпиток м'язів перебуває в прямій залежності від вправ і тренування, в результаті яких посилюється кровопостачання м'язів, поліпшується регуляція їх нервовою системою, збільшується їхня маса. Від рухової активності дітей великою мірою залежать ріст і зміцнення кісток. Робота скелетних м'язів дуже впливає на обмін речовин і функції внутрішніх органів. М'язи грудної клітки і діафрагми зумовлюють дихальні рухи, а м'язи черевної стінки сприяють нормальній діяльності органів черевної порожнини, диханню і кровообігу.
Експериментальні наукові дослідження свідчать про те, що при недостатності рухів відбуваються глибокі порушення обміну речовин у клітинах, внаслідок чого змінюється діяльність центральної нервової системи і всіх інших систем організму. При цьому змінюється мінеральний обмін, відбуваються дистрофічні зміни в м'язах, що призводить до зміни їхніх функціональних властивостей.
Недостатність рухів у дітей (50% біологічної норми) зумовлює зміну окисних процесів в окремих тканинах і клітинах, оскільки знижується активність багатьох ферментів, які впливають на характер окисних процесій весь комплекс біохімічних змін в організмі.
При недостатній рухливості знижується стійкість організму проти простудних факторів і патогенних мікробів, зокрема, проти респіраторних захворювань та інших хвороб органів дихання і кровообігу. Із зниженням м'язової діяльності змінюються фізичні якості рухів, а саме: швидкість, сила і витривалість