Каші для дитини до року

Ваш малюк уже із задоволенням смакує овочеве пюре, сміливо переходьте до наступного етапу введення прикорму – каші. Каші надзвичайно важливі для дитини, оскільки багаті на мінеральні речовини, вітаміни, рослинний білок.

Бажано розпочинати з каш, які не містять глютен, так звані однокомпонентні каші. До них належать:

 рис;

 гречка;

 кукурудза.

Рисова каша

Перед приготуванням рис ретельно перебирають та промивають холодною водою. Промитий рис заливають кип’яченою водою і варять 40 хвилин. Розварений рис потрібно подрібнити в блендері, чи перетерти через сито, влити гаряче молоко та додати трішки вершкового масла. Рисова каша не бажана для щоденного годування, тому що може викликати затримку стільця.

Гречана каша

Гречка дуже багата на кальцій, фосфор, залізо, вітаміни. Багато мам віддають перевагу саме цій каші. Перед приготуванням каші необхідно гречку перебрати від сміття, промити холодною водою. Далі заливаємо крупу водою та варимо 15-20 хвилин. Готову гречану кашу  потрібно перебити в блендері, чи перетерти через сито, додати грудне молоко, або розведене коров’яче молоко (якщо у дитини немає алергії).

Кукурудзяна каша

Кукурудзяну кашу можна вводити в прикорм з 9 місяців. Дана каша зміцнює імунітет, корисна для травлення та безпечна для алергіків. Перед приготуванням промиваємо крупу холодною водою та просушуємо. Заливаємо крупу гарячою водою або молоком, доводимо до кипіння та варимо при постійному помішуванні  на маленькому вогні 15-20 хвилин.

Якщо дитина не хоче їсти кашу, то однією з причин може бути те, що вона надто густа. Каша, яку дають дитині на додачу до материнського молока, має бути напіврідкою, добре протертою, без грудочок. Якщо страва занадто густа, дитина не може її проковтнути. Наступного разу сам вигляд такої каші викличе відразу та небажання їсти. Поступово, коли малеча звикне до нової страви, то можна робити кашу густішою. В готову кашу можна додати вершкове масло.

Шести-семимісячну дитину годують з ложечки, торкаючись нею губів, щоб малюк сам брав їжу. Не примушуйте силоміць, адже іноді дитина з’їсть більше, а іноді – менше.